Земля повернення, земля турботи

Проєкт запрошує українських художниць і художників рефлексувати зміни у їхньому житті та навколишньому середовищі під час війни, використовуючи різні медіа: зображення, звук, текст.

Кураторська команда пропонує митцям описати власний досвід війни та ті зміни, які відбуваються спільно зі змінами ландшафту. Лабораторний формат проєкту передбачає простір для запитування, адже війна триває і ми наразі не можемо повноцінно осмислити масштаби втрат.

Повномасштабне вторгнення стало точкою втрати мови, бо нам немає на що опертися в нашому досвіді. Розповідь про колишні війни зараз безсила. Щоб вижити, ми маємо почати говорити, почати уявляти майбутнє. Ми намагаємося вхопити досвіди за межами людського: земля, вода, повітря теж зранені війною. Так ми розуміємо і щось про себе. Тож ця розгубленість стає і точкою відліку, коли у своїх пошуках ми звертаємося до матеріального світу, до історій землі, що разом із нами отримує ушкодження.

Ми прислухаємося до моря та річки, землі та каменю, засіяного поля та лісу; ми відчуваємо їх на дотик, знаходимо опору та вчимося. Бо чим більше в нас співрозмовників — тим більше у нас шансів; особливо в ситуації, коли людське та не-людське (non-human) стає ресурсом і військовою ціллю.

У межах лабораторії протягом осені–зими 2022–2023 відбудуться наступні активності:

• українські митці та музиканти Іван Скорина, Ксенія Щербакова, Віктор Константінов, Ксенія Янус, Максим Іванов візьмуть участь у воркшопі зі стрімінгу звуку від британського мистецького кооперативу Soundcamp та як результат представлять спільний проєкт;
• українські автори Катерина Бучацька, Пьотр Армяновський, Ася Баздирєва, Андрій Рачинський і Даніїл Ревковський розроблять 4 мистецькі проєкти у дігітальному форматі;
• в рамках публічної програми відбудуться онлайн-лекції українських дослідників і науковців;
• результати лабораторії будуть представлені на спеціально створеній онлайн-платформі.

Кураторки проєкту: Наталка Ревко, Оксана Довгополова, Катерина Семенюк.